Юрій Вовк [інтерв'ю]

Юрію, серед призерів на чемпіонаті Європи немає жодного українця. Чи можна тоді вважати турнір успішним для нашої країни?

Вважаю, що можна. Так, дійсно, у трійці призерів українці відсутні, але їх четверо у першій десятці. А якщо враховувати й вдалий виступ львів'янина Олександра Іпатова, що виступає за Туреччину, то таких п'ятеро. Загалом було відібрано п'ятеро представників української федерації з єрусалимського чемпіонату Європи на Кубок світу, а якби ще й не трагічний нічийний "зівок" в останньому турі Мартина Кравціва в абсолютно безнадійній для суперника позиції, то подолавших кваліфікацію було б шестеро. Таким чином, не бачу жодних підстав сумніватися в успішності результату українців.

Який був найважчий момент на чемпіонаті особисто для Вас? Чому не грали на перемогу в останньому турі?

До того часу я надзвичайно втомився як фізично, так і морально, що ще й вилилося в хворобу на кшталт грипу. Нічия ж натомість вирішувала усі мої проблеми: я точно знав, що долаю кваліфікаційний бар'єр і займаю високе місце. Це мене влаштовувало в усіх аспектах.

                               Юрій Вовк (праворуч) за роздумами, Єрусалим, Ізраїль
 

Останнім часом про Вас не було чути. Ви на якийсь час відійшли від активних шахів?

Не можу сказати, що назовсім відходив від шахів, так як навіть у грудні виграв непоганий оупен в італійському місті Падова. Але Ви праві - збільшення часового інтервалу між змаганнями було, адже я захищав кандидатську дисертацію з політичних наук. Захистивши її, сподіваюсь поновити активні виступи на змаганнях.

Декілька років тому Ви стали переможцем Каппель-ля-Гранд. На днях перше місце на цьому турнірі знову розділив наш співвітчизник. Ці змагання фартові для українців?

Причина в сильній шаховій школі, успадкованій ще з радянських часів. Ярослав Жеребух і Володимир Онищук є хорошими і дуже талановитими шахістами. Їхні прекрасні результати в цих змаганнях не можна вважати чимось неймовірним. Тому не надаю "національному фарту" якоїсь визначної ролі в цьому випадку.

Які у вас найближчі професійні плани?

Ще у березні граю фінальні партії у клубному чемпіонаті Словаччини, а потім їду на непоганий оупен у Норвегії. Але вже невдовзі потрібно складати тренувальний план підготовки до осіннього Кубку світу в Баку, адже потрібно гідно представити як себе особисто, так і Україну.

У контексті того, що чемпіонати України серед молоді в останні роки виглядають все слабше, кого з молодих шахістів можна виокремити?

Я вже говорив, що хороші сучасні результати 20-30-річних шахістів зобов'язані ще радянській традиції ґрунтовної шахової підготовки, котру ми успадкували завдяки тренерам. А от з дитячими шахами, дійсно, серйозні проблеми. Я не хочу виокремлювати конкретні прізвища, лише прогнозую, що в найближчі 10 років ми навряд чи побачимо щось подібне до львівської гросмейстерської плеяди учнів Володимира Грабінського. Будуть окремі випадки реалізованих талантів, але за наявного стану речей українська шахова школа вже невдовзі може бути витіснена з першої світової п'ятірки.

За когось вболіваєте на жіночому Чемпіонаті світу?

Звичайно, що за наших. Однак не до кінця розумію, навіщо було туди взагалі їхати, адже змагання відбуваються в Росії. В історії немає умовного стану, але якби я був на їхньому місці, то мабуть би відмовився від участі. Без жодного осуду дівчат, але, як на мене, варто було виявити свою громадянську позицію.

Розкажіть про Ваше особисте життя: захоплення, вільний час тощо.

Як християнин цікавлюся духовними питаннями. Намагаюся брати активну участь у громадському житті, зокрема по питанню боротьби з абортами, а також в організації шахового волонтерського руху у сфері допомоги армії.Дуже люблю подорожувати. Для загального розвитку чимало читаю класичної літератури. Загалом переконаний,що шахіст не може бути обмеженим тільки шаховою дошкою. Як казав один з чемпіонів світу: "Шахи - моє життя, та моє життя - не лише шахи".

Наостанок пропонуємо переглянути партію Юрія з його коментарями http://www.viewchess.com/cbreader/2015/3/20/Game209037236.html