Шахістка з Миколаєва - Анастасія Рахмангулова вирізняється з-поміж своїх ровесниць палкою пристрастю до шахів. Ще змалку Настя утирала всім носа за шахівницею, а зараз вона, 21-річна чемпіонка України, вміє підніматися після важких ударів. Програші тільки додають їй азарту. Детальніше про життя цікавої особистості читайте у нашому інтерв'ю.




                                                                                                                                                                
Ш.У.: Настю, насамперед вітаємо із перемогою на чемпіонаті України! Як воно, стати чемпіонкою у 20 років?

Дуже дякую. Для мене це не перша перемога на чемпіонаті України. Позаду багаточисельні золоті, срібні і бронзові нагороди на чемпіонатах України у віці від 10 до 20 років. Але не приховуватиму, ця медаль для мене, поки що, найвагоміша.

Ш.У.: У вас було відчуття, що можете перемогти? Вашими суперницями були шість ґросмейстерів. До того ж, у вас був найнижчий стартовий рейтинг...

Я думаю, у кожного спортсмена, який йде на змагання, є таке відчуття. Я - не виняток. До того ж, коли менш ніж за місяць до початку турніру я дізналася, що буду брати в ньому участь, почала посилено займатися, взяла індивідуальний графік в університеті. Без перебільшення можна сказати, що я засинала і прокидалася з шахами. Так сталося, що у зв'язку із вступом до університету мені довелося на певний час покинути шахи, тому що я вибрала дуже важку спеціальність. Але ця перемога для мене не просто перемога, а великий стимул знову повернутися у шаховий світ.

Ш.У.: А яку саме спеціальність здобуваєте?

Вивчаю прикладну лінгвістику. Нам викладають іноземні мови і комп'ютерні науки. Два з половиною роки я старанно вчилася, але в один прекрасний день мені зателефонували і запитали, чи не хочу я взяти участь в чемпіонаті України... Зараз я знову взяла індивідуальий графік в університеті і займаюся тільки шахами. Університет відійшов на другий план.

Ш.У.: Першу партію на Чемпіонаті ви програли львів'янці Мирославі Грабинській, а в останньому турі чемпіонство майже вислизнуло з рук. Розкажіть, що ви тоді відчували?

Так, після того, як я програла перший тур, дуже засмутилась. Здавалося, що вся підготовка зійшла нанівець і не можна після такої довгої перерви так швидко знову відчути смак гри. До того ж, на турнір я приїхала не в найкращому фізичному стані. Перший тур взагалі грала з температурою, а відновити здоров'я вдалося тільки перед останніми турами. Але дякую моєму особистому тренеру і психологу Михайлу Герасименюку, який поїхав зі мною на змагання, за те, що допоміг не опустити руки і повірити в себе. Тато залишився вдома і підтримував мене по телефону.

Ш.У.: Андрій Рахмангулов, ваш батько, заслужений тренер України. Мабуть, ви відчуваєте велику відповідальність. Чи не боялися розчарувати батька?

Звичайно, що ні. Як би я не виступила, хіба може дитина розчарувати рідного батька? Навіть якби й зайняла останнє місце. Тим більше, тато знав, що я довший час не займалася і не особливо брала участь в змаганнях. І коли я їхала на чемпіонат України, тато не пророкував мені перше місце, хоча, безумовно, десь у глибині душі сподівався і вірив у мою перемогу.

Ш.У.: Чи наполягали ваші батьки на тому, щоб ви займались шахами? Чи позитивно ставилися до якихось інших ваших хобі?

Чесно сказати, мої батьки взагалі не думали, що я буду грати в шахи. Але після того, як в 4 роки я виконала 4-ий розряд, а в 8 років вже стала чемпіонкою України до 10 років, не залишилось жодного сумніву, що все моє подальше життя буде пов'язане із шахами. Чесно сказати, у мене і не було інших хобі, окрім шахів. Так, я хотіла займатися танцями, малюванням, але на це просто не було часу. Я практично не ходила до школи, тому що постійно брала участь в усіх можливих змаганнях. Але я не шкодую. Шахове життя, насправді, дуже цікаве і захопливе.

Ш.У.: У 2015 році ви стали чемпіонкою України по бліцу серед жінок. Який тип гри вас більше захоплює: швидкі шахи чи турніри зі стандартним контролем часу?

Це зовсім різні види шахів. Зовсім різна психологія, підготовка й багато інших факторів. Я люблю турніри як і з класичним контролем, так і бліц. Швидкі шахи найменш привабливі для мене, оскільки це і не класика, і не бліц. Дуже не задумаєшся, як в класиці, і сильно не поспішиш, як в бліці.

Ш.У.: Розкажіть про вашу нещодавню перемогу у третьому Міжнародному шаховому меморіалі Володимира Грохотова.

Після приїзду з чемпіонату України я так і не встигла нормально відпочити. З'явилося зразу багато справ. Сесія вже завершувалась і потрібно було за тиждень закрити всі предмети в університеті, потім - свята і... першого січня вже їхати на новий турнір. Стартувала я не дуже успішно. В другому турі програла місцевому кандидату в майстри: все-таки, вже накопичилася втома. Але, знову ж таки, я не дозволила собі занепасти духом, взяла себе в руки і гідно завершила турнір. В наступних семи партіях я віддала своїм суперникам лише півочка. Приємним бонусом була перемога "по замовленню" чорним кольором в останньому турі над рейтинг-фаворитом турніру Максимом Поляковим.


Андрій Волокитін та Настя Рахмангулова - чемпіони України, 2015                              

Ш.У.: Які цілі ставите зараз? Чому так мало граєте за кордоном?

Найближча і найвагоміша ціль - гідний виступ на чемпіонаті Європи, до якого я посилено готуюсь. На жаль, турніри за кордоном дуже дороге задоволення і навіть після успіху на чемпіонаті України я не можу собі дозволити поїздки на змагання, в яких вже давно мрію взяти участь. Ну але зараз збираюся зіграти кілька турнірів в Польщі.

Ш.У.: А як ви оцінюєте шанси Марічки у Львові?

Я вважаю, що не в моїй компетенції оцінювати шанси Марії на чемпіонаті світу. Свою оцінку можуть виголошувати тренери й експерти. Від себе можу сказати, що буду вболівати за Машу і бажаю їй перемоги!

Ш.У.: Розкажіть про шахи в Миколаєві. Чи є підтримка від нового мера? Може, квартиру подарували?

В Миколаєві у нас одна з найсильніших шахових шкіл, яка виховала багато чемпіонів і призерів України, а також призерів чемпіонатів Європи і світу. У нас активно працює Федерація шахів Миколаївської області, у якій вже майже 500 осіб (і це не враховуючи області)! Не можу говорити про допомогу нового мера шахам у Миколаєві в цілому, оскільки не маю такої інформації. Але особисто для мене поки що ніякої допомоги не було, але я дуже сподіваюсь на підтримку місцевої влади стосовно моєї участі на чемпіонаті Європи серед жінок та інших міжнародних змаганнях. І, звичайно ж, квартиру мені ніхто не подарував:)

Ш.У.: Чи активні ви у соцмережах? У вас є, наприклад, Instagram? Що любите фотографувати?

Не можу сказати, що я дуже активна в соцмережах. Давно використовую Facebook. Зовсім недавно відкрила для себе Instagram. Найбільше люблю фотографувати природу, тварин і гарні архітектурні пам'ятки. Ну взагалі дуже люблю фотографувати все і людей також.

Ш.У.: На що ще витрачаєте свій вільний час? Звичайно, якщо він у вас є. Дивитеся якісь шоу, серіали?

У вільний час люблю займатися рукоділлям. Це саме те, що насправді допомагає мені розслабитися і душевно відпочити. Дуже люблю вишивати, останнім часом захопилася виконанням робіт в техніці "декупаж". 

 

Партію прокоментувала Анастасія Рахмангулова http://www.viewchess.com/cbreader/2016/2/27/Game132803245.html