Львів славиться не тільки кавою і левами, а й хорошими шахістами. З одним із них нам вдалося поспілкуватися. Про виступ на чемпіонанті світу, китайських шахістів та улюблені книги розкаже Юрій Криворучко - міжнародний гросмейстер (2700), чемпіон України 2013 року, срібний та бронзовий призер чемпіонатів світу 2015 та 2013 років.

                                          
   на Командному чемпіонаті світу в Цахкадзорі 


- У поєдинку з Індією на Командному ЧС ви забезпечили перемогу нашій збірній. Як загалом розцінюєте свій виступ в Цахкадзорі? Що хотілося б відзначити?

- Загалом свій виступ оцінюю як хороший, скажімо 4.5 по п’ятибальній шкалі.  Важливим було те, що ніхто не “випадав” з команди. Хоча є й якийсь осад, бо за два тури до кінця ми лідирували і мали із збірною Китаю приблизно однакові шанси на золото, та не склалось. Але в будь-якому випадку результат успішний, враховуючи силу інших команд. 

- Не можу до кінця зрозуміти, невже китайська збірна настільки сильна? Це вже друга їхня перемога поспіль. Ще гравці такі молоді.

- Об’єктивно китайські шахісти не були найсильнішими на даному турнірі, та й на олімпіаді також. На мою думку, виграли вони ці два змагання завдяки величезному бажанню та самовіддачі. Система підготовки в них дуже відрізняється від багатьох, чи не всіх, збірних. Раніше в них проводились спільні збори для чоловічої і жіночої команди, всі мали спільні дебютні ідеї. Наскільки я знаю, зараз ситуація трохи змінилась, але все одно є якийсь колективізм. В європейських збірних така система за визначенням працювати не може, тут значно більш розвинутий індивідуальний підхід.
 


 Юрій Криворучко та Магнус Карлсен з дивним напоєм на Чемпіонаті світу з швидких шахів в Дубаї (2014)

- А Росія? Наш сусід стільки ресурсів витрачає на розвиток шахів, а результати все гірші.

- Чому в збірної Росії такі результати і як їх покращити? Складно сказати. Тут аналіз і висновки повинні зробити керівники і гравці їхньої збірної. А ми, в свою чергу, повинні концентруватися на тому, як покращити наші результати.

- За 2015 ви встигли добре виступити на чемпіонаті Європи та Командному ЧС у Вірменії. В яких турнірах плануєте взяти участь до кінця року? Не втомлюєтеся постійно подорожувати?

- Насправді на чемпіонаті Європи я зіграв невдало. Зумів виграти лише 3 партії у суперників, які поступались мені за класом, але цього було мало, щоб відібратись на Кубок світу, не кажучи вже про боротьбу за медалі.

А подорожую я не так часто, щоб втомлюватись. Та й завжди цікаво побачити нові місця, хоча під час турнірів не надто багато вільного часу.

- Як так сталося, що зі своїм рейтингом ви не потрапили на Кубок світу в Баку? Несправедливо трохи.

- Я не вважаю свій рейтинг дуже високим. Система розподілу місць була відома заздалегідь, і всі були в однакових умовах, тому, якщо я не потраплю на Кубок світу, то це повністю моя “заслуга”.



                Львів’яни атакують на Чемпіонаті світу у Вірменії – Юрій Криворучко та Василь Іванчук

- В підготовці і тренуванні зараз – ви індивідуаліст… хоча пройшли добру школу Володимира Грабінського – від І розряду до гросмейстера. Чи не хочете відновити роботу з тренером, якщо не Грабінським, то іншим. Чи ви з кимось працюєте?

- На високому рівні саме поняття тренера плавно трансформується в поняття секунданта. Допомога в основному потрібна в початковій стадії партії – дебюті. Безумовно, кожному шахісту є над чим працювати і вдосконалюватись у інших стадіях, але чим вищий рівень, тим важче тренеру допомогти. Тренеру потрібно опрацювати величезний обсяг інформації навіть для того, щоб визначити слабкі і сильні сторони учня, не говорячи вже про те, щоб їх вдосконалити. В більшості своїй всі гравці з рейтингом, скажімо, вище 2600, самі знають свої сильні і слабкі сторони, над чим їм потрібно працювати в даний момент, що принесе максимальну користь. І я в тому числі. Так що більшість гросмейстерів намагаються просто співпрацювати між собою, і тут я також не виняток.

- Якщо не говорити про шахи, то що читаєте, де Юру Криворучка можна зустріти у Львові?

- Читаю купу різного. З авторів, яких читав останнім часом, – Ірвін Шоу,  Кійосакі, “Темна Вежа” Кінга, не скажу навіть вже вкотре, притягує вона мене як Роланда (сміється - ред.), Ю Несбьо, та й “Гру Престолів” Джорджа  Мартіна теж не оминув. А зустріти можна, наприклад, у парку, кафе чи спортзалі.

На наше прохання Юрій прокоментував партію із Сашікіраном, яка принесла перемогу українській збірній у матчі з Індією на нещодавньому чемпіонаті світу 2015 року http://www.viewchess.com/cbreader/2015/5/17/Game13008845.html